https://www.youtube.com/watch?v=OpWVpFG8ZSs
Бамп.
Мне даже кормить лень.
Строго не тролль.
>выражения из падика
>не тролинг
Ну тут уже два варианта, или быдло или троль.
Есть ещё варианты. Ты их не видишь, слепец.
Блядь, тролль с двумя "л".
С тремя вообще-то. Троллль. А вообще, чем больше 'л', тем больше тролллль. Тролололлллль!
Бамп.
>поговорим об украинском языке
>ru.png
>ru.png
>эта боевая картинка
видел такую же, только там сравнивался российский с монгольским или тпа того.
найти подборочку схожих слов в двух языках не так сложно. думаю, есть шанс такие найти даже в испанском и беларусском
>дугин
>об украинском языке
Ты туда вообще зашел?
Забавно то, что русский и болгарский невероятно похожи (особенно дореформенный русский), хотя Россия от Болгарии всегда была отделена и прямой связи и какого либо значимого лингвистического контакта между языками не было. В то же время польский язык, из которого и был набран довольно большой запас слов украинского языка, довольно плохо коррелирует как с церковнославянским, так и с нынешними языками славянской группы. Более не похож на своего предка только словенский, и то из за его изолированности и наличия своего особого диалекта в каждой деревне.
Вывод тут прост: Не стоит кичиться тем, что украинский примерно на половину состоит из польских слов, это не делает его более славянским.
Пример слова "цвет"
Словен. barva
Хорв. boja
Серб. боја
Словац. farba
Чешск. barva
Болг. цвят
>польский язык, из которого и был набран довольно большой запас слов украинского языка
В это вся пидораха.
Ты прав. Но создателям боевых картинок на это пофигу.
>кичиться
Мы просто хотим разговаривать на своем языке :3 но россияне находят в этом повод для шуток
Украинский слишком молод и нестабилен чтобы считать его полноценным языком. Да и смещение гласных у многих вызывает вопросы.
Использование украинского в быту и особенно специфическая терминология, например медицинская, вопросов и разногласий не вызывают?
Медицинские термины повсеместно калька с английского, или латыни.
>Украинский слишком молод и нестабилен
Тащемто существует, в виде разных диалектов, он давно, но никому не было до него дела. Заслуга шевченка как раз в том, что он обобщил и сформировал украинский язык таким, которым мы сейчас разговариваем.
…жили мы как-то у Курёхина — Дугин, я и Нюрыч. Мы просыпаемся, я открываю форточку, Дугин задумчиво лежит на кровати, спрашивает: «А вот где у нас Омск находится?» Я говорю: «Ну, где: на югах Сибири. Рядом с Казахстаном». — «Казахстан рядом у вас? А что если казахи ветер отравили? Они же могут ветер отравить! Ну-ка, срочно форточку закрой: ветер отравленный!» Причем, на полном серьезе: испугался страшно, начал по комнате ходить. «Казахи, блин, ветер отравили — как же я пойду? Так оно и есть, точно. Я знаю, у них есть камышовые люди. У них есть озеро Балхаш, и там в больших количествах растет тростник, камыш. И там живут тростниковые, камышовые люди, которые никогда не высовываются, только через трубочку дышат». Потом еще подумал, подумал и говорит: «А посередине Балхаша есть огромный остров, где живет гигантский, исполинский кот, которому все они поклоняются». (…) Говорит: «Блин, камыш! Камышовые люди кругом, что же делать? Они же нашествие могут устроить! Это ведь все — нам тогда конец! Если камышовые люди вылезут — и на нас полезут со своим котом! А кот огромный, три метра ростом!»
Соглашусь на счет заслуг Шевченко, но проблема украинского все же остается за счет небольшой практики словообразования. Гвинтокрыл али Геликоптер? А может Виртолит?
В этом и кроется основная загвоздка. Пока нет каких либо авторитетных институтов украинского языка, писателей приносящих в массы новые слова, всеобьемлющих словарей и норм, сложно говорить о полноценности и устоявшести украинского.
А как же БОХАТСТВО ЯЗЫКА? Пидорахи любой повод придумывают чтобы рассказать почему украинский плохой, кек.
Есть такое. Но у вас так же.
Легче всего английскому языку, в котором слова формируются на раз два: селфи, виктимшейминг, вейпинг и тд
Все то тебе пидорахи видятся. Под кроватью еще не проверял, неадекватик чубатый?
У русского морфемный принцип построения, в нем еще проще. Взял любой корень и вот у тебя уже целый ряд новых слов. Например Гуглить, погугли, погуглил и всем все понятно.
Это такой толсто-тонкий троллинг, что у хохлов ни одного славянского корня ?
>Гуглить, погугли, погуглил
Слишком просто. В этом случае ничем кроме ударения от украинского не отличается. Приведи пример слова, сформированого в русском языке не так давно, которое не было бы калькой с иностранного. "Ватрушка" например, только чтоб новое было
1.латынь
2.латынь
3.Рогульский сельский диалект
4.латынь
5.латынь
6.немецкий
САМОБЫТНАЯ НАИКРАЩАЯ У СВИНТЕ ПЕВУЧА МОВА!
Ах, ну да, парасоль - тоже латынь. По европейски.
Диффузия между языками неизбежна, особенно если язык формируется в колониальных условиях. К слову, основа русского языка - староболгарский и церковнославянский. Второй послужил своеобразным скелетом, которые не позволил языку сильно морфировать на протяжении столетий.
У украинского, как и у белорусского вполне понятно влияние польского языка, так как эти территории контролировались польской шляхтой, а влияние православия было ослаблено унией. Украинцы (русины) были в основном селянами, где кроме церковно приходской школы ничего не было и развивать язык именно как культурную ценность особо было некому. По сути интерес к украинскому и белорусскому языку как к культурному феномену возник лишь в 19 веке.
Тогда появились хлопоманы, в том числе в среде русской интеллигенции. Они то и дали основной толчок в развитии украинского и белорусского как отдельных языков.
К слову, если посмотреть издания тех лет, можно увидеть что они напечатаны русским алфавитом, с буквами "ы". Кулешовка, которая вошла в основу украинского алфавита тогда не была еще достаточно популярна.
Но самое большое развитие украинский язык получил при проклятом совке, когда его изучение стало обязательным на всей территории УССР и все важные документы дублировались на двух языках. Украинские школы появились лишь с приходом советской власти. До этого их не было ни в левобережной ни в правобережной Украине.
Владимир Ильич, чьи памятники так активно сейчас валят, проводил национальную политику в союзных республиках и делал упор на развитие национального самосознания. Так как украинцы в большинстве были селянами, это очень хорошо легло на классовую борьбу. Злой пан, польский шляхтич веками гнобил свободолюбивого украинца, а еще и царская сволочь всякие указы выпускала. Этому нас еще в советской школе учили. Сейчас просто заменили царскую сволочь на москалей, перейдя от классовой вражды, к национальной.
У украинского, как и у белорусского вполне понятно влияние польского языка, так как эти территории контролировались польской шляхтой, а влияние православия было ослаблено унией. Украинцы (русины) были в основном селянами, где кроме церковно приходской школы ничего не было и развивать язык именно как культурную ценность особо было некому. По сути интерес к украинскому и белорусскому языку как к культурному феномену возник лишь в 19 веке.
Тогда появились хлопоманы, в том числе в среде русской интеллигенции. Они то и дали основной толчок в развитии украинского и белорусского как отдельных языков.
К слову, если посмотреть издания тех лет, можно увидеть что они напечатаны русским алфавитом, с буквами "ы". Кулешовка, которая вошла в основу украинского алфавита тогда не была еще достаточно популярна.
Но самое большое развитие украинский язык получил при проклятом совке, когда его изучение стало обязательным на всей территории УССР и все важные документы дублировались на двух языках. Украинские школы появились лишь с приходом советской власти. До этого их не было ни в левобережной ни в правобережной Украине.
Владимир Ильич, чьи памятники так активно сейчас валят, проводил национальную политику в союзных республиках и делал упор на развитие национального самосознания. Так как украинцы в большинстве были селянами, это очень хорошо легло на классовую борьбу. Злой пан, польский шляхтич веками гнобил свободолюбивого украинца, а еще и царская сволочь всякие указы выпускала. Этому нас еще в советской школе учили. Сейчас просто заменили царскую сволочь на москалей, перейдя от классовой вражды, к национальной.
>3
Парасолька это от францхузского parasol, а взято через польский
От чего подрыв такой? Завидуешь чтоли?
Петухевену все что по делу и с фактологией - подрыв.
В польском тоже есть слово "fajny/fajna/fajne", я не в курсе что оно действительно значит по-украински, по-польски это как "крутой", или английское "nice". Но слово очень популярное среди молодежи, его считают словом-паразитом на самом деле, fajna dziewczyna, fajna muzyka, все может быть fajne.
На счет аматора, это слово тоже используется в качестве "любителя" в польском языке. Есть еще слово miłośnik, это синоним ( miłość = любовь). Kochanek это любовник. ( kochać = любить)
На счет аматора, это слово тоже используется в качестве "любителя" в польском языке. Есть еще слово miłośnik, это синоним ( miłość = любовь). Kochanek это любовник. ( kochać = любить)
В польском barwa это синоним слова "kolor".
ну ок, запекайся дальше
>что оно действительно значит по-украински
то же самое, что и по-польски
>аматор
Это кстати явно высосано из католического хуя, ибо латинское и должно быть чуждо православному человеку, слово в английском например это amateur.
Потом хохлы заливают, про свой самобытный язык, когда в реальности это довольно-таки потешная калька на ляховское пше-пше-пше, лол.
1 Болгарский
2 Болгарский
3 Нидерландский
4 аматор синоним
5 Болгарский
6 Болгарский
>колир мапа парасолька
Фокус в том, что существует только две полноценные славянские цивилизации, которые спорили между собой за главенство над славянами.
Укры надолго попали под влияние Польши и потому говорят на их языке.
Но русское царство оказалось сильнее и мы делили Польшу шесть раз.
>мы делили Польшу шесть раз.
Каждый раз слышать такое - бесценно
>.Например Гуглить, погугли, погуглил и всем все понятно.
Хохлить, похохли, похохлил и всем все понятно.
Свиносабачить, посвинособач, посвинособачил и всем все понятно.
Двачую этого филолога
Ииииии? В украинском есть два слова для цвета - колір та барва.
В украинском слово файний, то же самое
При проклятом совке была по-полной русификация. Все языки кроме русского изображались как что-то "сельское", "хуторское". устаревшее. Касается всех республик.
Можно было бы говорить о русификации, если бы изначально все было на украинском. Но так ведь не было! Или хотите сказать что при батюшке царе и цисаре украинский процветал? В процентном соотношении от практически нулевого использования, он вырос до весьма ощутимого. Тот же НСПУ имел в себе тысячи писателей и поэтов. Книги на украинском издавались такими тиражами, о которых сейчас только мечтать можно. Нередка была ситуация, когда книга зарубежных авторов, вроде Дюма была доступна лишь на украинском и ее с удовольствием покупали.
В детской библиотеке я брал массу прекрасных детских книг на украинском, в том числе и фантастику. Именно украинских авторов. А сейчас вы этих книг днем с огнем не сыщете. А сколько журналов и газет было на украинском? Нас в школе заставляли их выписывать!
Быдло не знает о поитике украинизации в УССР и зачем она была нужна. Быдлу сказали по зомбоящику что была русификация а оно и сожрало с радостью.
Расскажи.
>Так как украинцы в большинстве были селянами, это очень хорошо легло на классовую борьбу.
Вай не пизди. Насправді це совки нав'язали образ селянина як вічного приниженого сірому. Ну, і всякі письменники-романтики, які зосереджувались саме на бідних і знедолених. Совки саме таких письменників і такі твори й піарили, а не якихось модерністів, які писали про любов до проституток.
Насправді серед селян теж були бідні, багаті, і середній клас, як ми би зара сказали. Позаяк українці природньо охайніші й працьолюбніші за росіян, то й селяни в нас побільшості були заможніші. І тому наші селяни були переважно проти совка, який відбирав у них чесно зароблене майно. Стільки антисовєцьких сільських повстань спалахувало, що й не полічити. І в 20-их, і в 30-их, а в 40-их по приєднанню західних українських регіонів то взагалі ціла повстанська армія сформувалась.
>К слову, если посмотреть издания тех лет, можно увидеть что они напечатаны русским алфавитом, с буквами "ы". Кулешовка, которая вошла в основу украинского алфавита тогда не была еще достаточно популярна.
Це тому, що осібну українську писемність яку в той час активно витворювали різні розумні люде у Рос. імперії законодавчим чином заборонили. А абеток і правописів було безліч - навіть два види латинки, якою часто й писали на непідросійській Галичині.
До того ж, ти дуже тонко маніпулюєш, бо алфавіт він-то не російський, а кириличний, східньослов'янський. Тобто літера "ы" така ж українська, як і російська на той час.
>Украинские школы появились лишь с приходом советской власти.
Українські школи були й до совєтів. А от російщення українців саме за совєтів набуло небаченого масштабу після 20-их.
Коротше, твоя тонка більшовицька маніпуляція не катить.
Ще раз відповім цьому більшовицькому маніпулятору.
>если бы изначально все было на украинском
Той анон не стверджував, що "все було по-українськи". Він стверджував, що відбулося російщення, себто те, що вже було українською, стало російською наприклад, мої батьки.
>Или хотите сказать что при батюшке царе и цисаре украинский процветал?
Той анон не стверджував, що українська за царату процвітала. Лише зазначив, що російщення за совків було по-повній. За царату російщення теж було, але досить кволеньке. Українські селяни були досить стійкі в культурному плані, поки їм Сталін хребта не перебив голодоморами й колективізацією у пачці з репресіями, звісно ж.
>Книги на украинском издавались такими тиражами, о которых сейчас только мечтать можно.
Тільки не забудь згадати й про совєтську цензуру. Тобто, своїх улюблених авторів типу Джойса, Желязного, Семенка, Підмогильного я би в совку не почитав, хіба міг би мріяти.
А що бестселером СССР були зібрання Брєжнєва, то з цього всі притомні люди сміялися.
>Нередка была ситуация, когда книга зарубежных авторов, вроде Дюма была доступна лишь на украинском и ее с удовольствием покупали.
Уяви собі, це заслуга українських перекладачів, а не совєцької держави.
>В детской библиотеке я брал массу прекрасных детских книг на украинском, в том числе и фантастику. Именно украинских авторов. А сейчас вы этих книг днем с огнем не сыщете.
Зараз "сьіщю" інші, ще кращі. Без пропаганди піонерії, наприклад.
>А сколько журналов и газет было на украинском? Нас в школе заставляли их выписывать!
>заставляли
Тож не дивно, що багато сучасних російськомовних українців відчувають відразу до української. Дякую совєтскій союз тібє за ето!
А ти не знаєш, що після 20-их совки жахнулись "що ж ми накоїли, даже наші стают нацианалістамі", і швиденько ту коренізацію згорнули. А всіх, хто викрився як "націаналііст", швиденько постріляли. Чудова тактика - от вам українізація, пишіть будь ласка, вашою мовою. А як написали - ну шо ж ето ви, батєнька, нацианаліст што лі? Нужно вас пух-пух.
Отже, 20-і скінчились кривою бойнею, останньою крапкою можна вважати брехливий від самого початку процес над вигаданою СВУ - аби закрити наших філологів. Рекомендую Снєгирьова "Набої для розстрілу". Він там розслідував цю справу вже в 60-70-их, за що його, звісно ж, теж згноїли.
Натомість після коренізації отримали ~60 років посиленого російщення+колективізація й геноцид українців на селі, який переламав хребта нашому селянству, як оплоту української культури. У найкращих традиціях кремля.
Дякую тібє савєтскій саюз за ето! Що вже мої батьки-українці говорили російською та мені довелося вчити рідну мову майже з нуля.
Вы где-то видели, чтобы я утверждал, что не было идеологической нагрузки? Учитесь абстрагироваться. Безусловно она была, как и сейчас. Сейчас ее, по моим личным ощущениям даже больше, чем тогда.
Я рассматриваю язык исключительно с утилитарной точки зрения - как средство общения. Это для меня не священная корова, о которой можно лишь хороши или никак. Жаль что у вас мои достаточно нейтральные слова вызвали такой жесткий подрыв пердака. Но бывает :)
>Польши и потому говорят на их языке.
Укры надолго попали под влияние Польши и потому говорят на их языке.
>Жаль что у вас мои достаточно нейтральные слова
Ваші слова не нейтральні з тієї простої причини, що брехливі. Хоча, звісно, треба дещо тямити й бути пильним, аби це побачити.
Не заперечую, що ви могли й не хотіти свідомо маніпулювати. Може просто старий совок, який ностальгує за молодістю - а вона ж там, у союзі. Співчуваю вам. Тут вашої молодості вже не буде.
>Вы где-то видели, чтобы я утверждал, что не было идеологической нагрузки?
Замовчувати це - це теж саме, що казати "алкоголь корисний" для зняття стресу, наприклад, і не згадуючи про набагато дужчу шкоду для здоров'я. Це називається маніпуляція, про що я й сказав.
>Безусловно она была, как и сейчас.
А вона завжди буде. Бо людина без віри - не людина. Хтось вірить у Царствіє Небесне, хтось у силу науки ідеологічно, хтось у Всесвітню Пролетарську Державу, хтось в Україну. Це все по суті релігії. Я з останніх.
>Я рассматриваю язык исключительно с утилитарной точки зрения - как средство общения.
Тобто функції філософську категоріальну, поетичну мовою якого народу письменник пише, того народу й письменник, релігійну мова богослужіння - ви відкидаєте, тому що вони незручні для вашої позиції?
>Сейчас ее, по моим личным ощущениям даже больше, чем тогда.
Та як по мені теж. Але ж це не скасовує маніпулятивності ваших попередніх тверджень.
>кривою
кривавою, звісно ж
>Та як по мені теж.
Не на те відповів. Зараз ідеологічної пропаганди набагато менше, ніж у совку. Не тому що ми "такіє харошиє", а лше з тієї причини, що наша держава не авторитарна, не має таких ресурсів, та й мети.
>Это для меня не священная корова, о которой можно лишь хороши или никак.
Ви ж не про мову говорили, а про історію. Маніпулювали фактами, як вам заманеться. Недомовка в такій справі - теж брехня. Совки, до речі, дуже добре вміли цим користувати.
А для мене мова якраз не священна корова, я просто нею думаю, розмовляю й пишу.
Такою її зробили всякі адепти Церкви Свідків Пташиної Мови, які переважно російськомовні, і переважно совки.
Я до таких не належу. Я за матюки, вульгаризми, русизми й англіцизми, грубо кажучи. За живу мову.
>Українські селяни були досить стійкі в культурному плані
Ось у цьому і корінь проблеми. А знищивши село, більшовики фактично вибили цю опору яка слугувала обїєднуючим фактором тяжіння для самоусвідомлення і культурної ідентичності народу як українців.
Саме заміщення сільського населення на городське фактично знищило майже всю лівобережну та значну частину правобережної України. Зараз це просто території де колись мешкали ті хто вважали себе українцями. І ніякі українізації-русифікації тут майже ні до чого. Звичайно це багато в чому був невідворотній, природній процес, але посприяли з цього боку "брати" так щоб українська не розвивалась і була витіснена як меньш престижна, дуже серйозно.
Російська, як штучно створена з староболгарської, та завдяки тривалому форсингу має перевагу в цьому плані. Їй не потрібно ні до чого особливо прикріплюватись.
Зараз ситуацію ще можна було б виправити, але наврядчи цим хтось буде займатися, щоб не бурити народ.
>Не на те відповів.
Мав на увазі, що мови нашої зараз більше, ніж було раніше.
А, і по темі треду я ще висловився. Дугіна подивитися можна лише як розважальне шоу, пам'ятаючи, що він клоун. Цей чувак давно вже поїхав і далеко. Не ліпший за нашого Бебика, який шукає цивілізацію давніх укрів.
>Зараз ситуацію ще можна було б виправити, але наврядчи цим хтось буде займатися, щоб не бурити народ.
От тіки пораженства не треба. Українізація йде, хіба - дуже повільно. І це завдяки, уяви собі, нашій недолугій і постсовєцькій за суттю, та все ж на ~90% українській за мовою освіті.
Узкоязичні совки вимирають, а їхні безрідні діти або виїжджають з країни, або стають українцями себто в обох випадках все ж приєднуються до якогось роду - нашого, чи іншого якогось - двомовними, звісно ж, бо нашу мову зара вчать усі.
>Узкоязичні совки вимирають, а їхні безрідні діти або виїжджають з країни, або стають українцями себто в обох випадках все ж приєднуються до якогось роду - нашого, чи іншого якогось - двомовними, звісно ж, бо нашу мову зара вчать усі.
Ну я вот, к примеру, трех язычный. Использую ежедневно 3 языка - русский, украинский и английский. Также как и мои дети. Очень хочу выучить еще китайский. Хоть вы меня и причисляете к "узкоязычным совкам", но по сути вы являетесь обычным шовинистом, отказывая другим людям в праве на самоопределение.
Вы застряли в начале 20-го века, со своей идеологией. Мир изменился и открытые ему люди не страдают подобными комплексами. Ненависть и неприятие, по отношению к другим, не похожим на тебя, лишь разрушает, забирает силы. Возможно, вы когда нибудь это осознаете. Очень хотелось бы надеяться.
>Ну я вот, к примеру, трех язычный. Использую ежедневно 3 языка - русский, украинский и английский. Также как и мои дети. Очень хочу выучить еще китайский. Хоть вы меня и причисляете к "узкоязычным совкам", но по сути вы являетесь обычным шовинистом, отказывая другим людям в праве на самоопределение.
Ти, здається, неуважно читаєш. Бо в тому реченні узкоязичні себто, які знають лише російську й агресивно відстоюють незнання інших мов - типу як негромадяни в Латвії протиставляю я саме двомовним українцям.
Я так само трьомовний, свою дитину вчитиму рідної та англійської. Сподіваюсь, я розвіяв ваш туман, який завадив побачити, що саме я написав.
Ну, а якщо бажаєте посперечатися з українськими шовіністами ІРЛ, а не в своїй голові, можу підказати вам, куди йти. :)
Держава не має лізти людині в серце, в голову та в ліжко. Це в мене єдина до нього вимога. Якщо комусь хочеться користуватись якоюсь мовою - хай користується на здоров'я. На жаль, в нас виникла ситуація, коли мова стала маркером - свій чужий. Я з цим стикаюсь кожен день. Бачу як деколи нервово реагують люди, почувши недержавну мову.
По великому рахунку, якщо людина не є держслужбовцем, вона має посилати до дідька добродіїв, що роблять їй зауваження, на якій мові вона спілкується. В Україіні багато регіонів які історично спілкуються іншими мовами. Наприклад в Закарпатті, де місцеві говорять но своїй мові, яку українці з інших регіонів просто не здатні зрозуміти. Вони переходять на класичну україньску, коли бачать що їх не розуміють. Чи є сенс їх заставляти в повсякеденому житті користуватись лише чистою українською? Як на мене - ніякого.
Так само і з Півднем і Сходом. В тоталітарних державах, без Інтернету і супутникового телебачення можна було б їх украінізувати десь років за 100. Зараз, в умовах сучасних медіа, організувати їм культурну ізоляцію неможливо. І який в цьому сенс? Вони такі самі громадяни цієї країни, з такими самими правами. Навіть бути "совком" - це не злочин. Це право на визначення.
Многоходовочка, всратый, няша.
Мне уроки украинского больше нравились чем русского. Как слышишь, так и пишешь. А на слух украинский конечно мелодичнее, но фильмы смотреть на нём невозможно.
Перепрошую, але ви відповідаєте не на мій пост, а на якісь свої власні міркування чи може попереднім співбесідникам.
Ну, можу пару зауваг хіба сказати.
Мова є позірною ознакою нації, тож і не дивно, що найпершим маркером свій-чужий. Причому це стосується й говірок, арґо значною мірою. Я з друзями, моя баба, держава й учіхи української - всі ми говоримо різними говірками, хоч і однією мовою.
Заговори до мене - і я скажу тобі, що ти за людина. Здається, так колись сформулювали розумні люде.
>Наприклад в Закарпатті, де місцеві говорять но своїй мові, яку українці з інших регіонів просто не здатні зрозуміти.
Це називається "діалект". Мова, зокрема наша, розпадається на діалекти. А якщо не розпадається, то це не мова, а діалект іншої мови. До речі, це ще й аргумент проти того, що наша мова - наріччя іншої.
Сформулював це ще Франко. А він геній і авторитет особисто для мене, як і для української нації.
>По великому рахунку, якщо людина не є держслужбовцем, вона має посилати до дідька добродіїв, що роблять їй зауваження, на якій мові вона спілкується.
Розумієте, проблема в тому, що держслужбовці не спілкуються зі мною державною мовою, хоча мусять. Не бачив жодного разу, щоби були проблеми з російською.
>Так само і з Півднем і Сходом. В тоталітарних державах, без Інтернету і супутникового телебачення можна було б їх украінізувати десь років за 100.
Я з Півдня. Як бачиш, українізувався і з інтернетом і з тб. І не я один. Адже ми ростемо не лише вгору, а й корінням углиб.
Спостерігаю, що мови більшає в типово совкових регіонах як мій%. Це радує мене особисто.
>Вони переходять на класичну україньску, коли бачать що їх не розуміють.
Літературна мова є лінгва-франка для нації. Це є нормально.
>Чи є сенс їх заставляти в повсякеденому житті користуватись лише чистою українською? Як на мене - ніякого.
Я вище писав, що за живу мову. З матюками, русизмами, діалектизмами, вульгаризмами тощо.
Тому повторюся - не розумію, чого ви мені все те накатали. Я не ваш адресат. :)
>Українізація йде, хіба - дуже повільно. І це завдяки, уяви собі, нашій недолугій і постсовєцькій за суттю, та все ж на ~90% українській за мовою освіті.
Ну хіба що так. Але слід зазначити що освіта це ще не все. Ось мені наприклад як тому хто відучився досить давно, майже немає де її застосовувати. Максимум це порозмовляти тут на анонімній борді, чи глянути фільм в озвучці, які я майже не дивлюся. В оточенні всі говорять і розуміють російську, отже немає сенсу якось ускладнювати собі і іншим життя.
Ті самі діти які вчать українську в школі, серед собою говорять на російській, абсолютно не відчуваючи її потрібність.
Немає контенту, або, якщо він є, то відшукати його набагато важче ніж такий самий на російській. Навіть тієї самої літератури або перекладів, які траплялися де не де за радянських часів і то майже немає. А поки так буде продовжуватись, не буде і сенсу переходити на українську мову, хто б там що не вчив, а буде поширюватися російська.
Не зважаючи на заклики обїєднатись навколо національного лідера, підтримати свою культуру, чи щось таке.
Я вже не кажу що в країні повна задниця з нулячими перспективами на успіх, скрізь одні мерзотники і шахраї, які здатні дбати тільки про власну кишеню і головне, кожен підсвідомо вважає це нормальним.
>Немає контенту, або, якщо він є, то відшукати його набагато важче ніж такий самий на російській.
Не все зразу, нація лише починає оговтуватись. Оно на нульовій перша порно-гра наша, наприклад.
І з перекладами саме бум, нарешті почали з'являтися багато класних книг у нашому перекладі. Я от "Улісса" недавно придбав. Ахуєннний.
Це вже не кажучи про всякі ініціативи "Переходь на мову", "Безкоштовні курси української" де можна й побалакати тощо.
Я не дивлюся крзь рожеві окуляри. Я лише як людина котра з 2009 принципово говорить нашою мовою, можу засвідчити поліпшення атмосфери в цьому плані.
>А поки так буде продовжуватись, не буде і сенсу переходити на українську мову, хто б там що не вчив, а буде поширюватися російська.
Мовна конкуренція, нікуди не дінешся. Але тут українська має одну велику перевагу, бо на Заході людей більше народжується, ніж на Сході.
>Це називається "діалект". Мова, зокрема наша, розпадається на діалекти.
Ви мабуть не чули, на якому "діалекті" вони розмовляють між собою :) Він схожий на українську приблизно як угорська та румунська. До речі, багато закарпатців ідентифікують себе не українцями, а русинами. За кордоном (в Словакії, Угорщині) русини визнаються окремим етносом (не українським).
> Я з Півдня. Як бачиш, українізувався і з інтернетом і з тб. І не я один. Адже ми ростемо не лише вгору, а й корінням углиб.
Як я казав - вибір має стояти за людиною. А я писав про примусову, а не добровільну українізацію. Адже я знаю немало апологетів такої серед сьогоднішнього політикуму. Я багато разів чув, що східняки розуміють лише одну мову - мову сили. Тому якщо над ними стояти з дубиною (кулеметом), то уроки українскої будуть відбуватись більш ефективно. Саме тупіковість подібного підходу я і описував, коли говорив про культурну ізоляцію.
>Мовна конкуренція, нікуди не дінешся. Але тут українська має одну велику перевагу, бо на Заході людей більше народжується, ніж на Сході.
Населення на Сході фізично більше. Різниця в народжуванності має бути в рази більша, а не на пару відсотків. І навіть при такому роскладі - це тривалий час.
Самий кращий шлях в розповсюдженні мови - створювати годний контент. З цим найбільша проблема української. Покладемо руку на серце - контент не дуже. Навіть мої друзі, дуже щирі українці на це жалкуються.
Починаючи з музикантів, які не створюють нових речей. Паразитують на хітах 90-х. Так само з книжками - люди не читають, письменники пишуть смішними накладами 1-2 тисячі. Но найбільша біда - відсутність українського кінематографу.
Переклад - це лише сурогат.
Ось на це треба витрачати зусилля і гроші. Іншого природнього шляху в розвитку мови я не бачу.
>Ви мабуть не чули, на якому "діалекті" вони розмовляють між собою :)
Чув. :) Я взагалі діалектами цікавлюсь і ще архаїчною українською.
Т.зв. "русинська мова" - це лише архаїчна українська лексичний шар зберігся ще з часів Русі! + вплив сусідніх мов, залежно від регіону - угорської, словацької, польської тощо.
І повторю вам, що це нормально для мови - мати настільки різні діалекти. Оно німці з різних регіонів теж можуть одне одного погано розуміти. Й нічого.
>До речі, багато закарпатців ідентифікують себе не українцями, а русинами.
Кремль не спить.
Лемки це теж лемки, а гуцули - гуцули. Що не робить їх не українцями.
>Як я казав - вибір має стояти за людиною.
Я шо хіба? Проти? :)
Жодного разу в житті не дозволяв собі робити людині зауваження за російську мову. А от скільки мені разів казали в Україні за мою мову - не злічити.
>Адже я знаю немало апологетів такої серед сьогоднішнього політикуму. Я багато разів чув, що східняки розуміють лише одну мову - мову сили. Тому якщо над ними стояти з дубиною (кулеметом), то уроки українскої будуть відбуватись більш ефективно. Саме тупіковість подібного підходу я і описував, коли говорив про культурну ізоляцію.
Ну, такі ж люди побільшості й проти маршу рівності виступають, і грозяться зчинити "криваву кашу" тим, хто туди прийде. Так шо тепер, вводити нерівність чи не виступати з громадянською позицією?
Я ліберал, якщо ви ще не зрозуміли.
>Населення на Сході фізично більше.
Тому-то Київ і зросійщується, бо російськомовні переважно їдуть туди. Але на Захід вони не посуваються. А от Захід посувається - принаймні на Південь. Бо бізнес-зв'язки, спілкування між молоддю - російськомовній молоді вже ментально ближчі львів'яни, які вирізняються своєю європейськістю, а не росіяни, як тим, хто ще жив у совку.
І це є ґуд.
>Самий кращий шлях в розповсюдженні мови - створювати годний контент.
Це ж я створював трід про мовну конкуренцію. Як на мене, це єдиний шлях нам її витримати.
>Покладемо руку на серце - контент не дуже.
Просто ви не знаєте, де шукати. Бо українське - "нєформат". А щоб знайти андерґраундне, треба ж знати, де то брати.
>Починаючи з музикантів, які не створюють нових речей. Паразитують на хітах 90-х. Так само з книжками - люди не читають, письменники пишуть смішними накладами 1-2 тисячі. Но найбільша біда - відсутність українського кінематографу.
Переклад - це лише сурогат.
І отут ви повністю показуєте повне незнання, що відбувається сьогодні в українській культурі. Та й профанство в деяких аспектах.
По пунктах:
1. Ті'ки недавно вийшов новий альбом ОЕ й Тартака кліп новий мені дуже сподобався. Я постійню знаходю нові цікаві треки - і не тільки осучаснені кавери на фолк, а й хіп-хоп, і рок, і метал.
2. Люди читають менше в усьому світі. Це глобальна тенденція - через появу інтернету. Я теж до появи інтернету читав більше.
А в нас ще й своя специфіка - війна, економіку ламає - треба гроші заробляти й іншими справами для виживання займатися. Читати просто бракує часу.
3. Письменники не пишуть накладами. :) Письменники пишуть рукописи чи друкописи й здають у редакцію видавництва. А видавництво діє за законами ринку й видає стільки, скільки є попит. Попит на книжки невеликий - то наклади не дуже великі. В принципі, це не показник, скільки читають, бо люди сьогодні багато скачують піратських, і не тільки, книжок з інтернету. Сам так роблю часто.
4. Переклади різні є - і хороші, і погані. Як і всюди. От недавно купляли "Бавдоліно" Умберта Ека - пречудовий переклад. Про "Улісса" я теж уже говорив - хороший переклад.
5. Хіба що з кінематографом ви маєте рацію. Тут потрібні гроші і хороші сценаристи, яких знов же таки треба десь узяти, вивчити, чи з-за кордону привезти.
Але якщо особисто щодо мене, то мене кінематограф цікавить мало. Я фільмів майже не дивлюся. Будь-яких.
> 1. Ті'ки недавно вийшов новий альбом ОЕ й Тартака кліп новий мені дуже сподобався. Я постійню знаходю нові цікаві треки - і не тільки осучаснені кавери на фолк, а й хіп-хоп, і рок, і метал.
ОЕ і Тартак - це скорше виключення. Вони молодці, але треба більше. Не знаю, чи ви пом'ятаєте, як в середині 90-х українскі групи з'являлись чи не щодня. Не тільки рокові, а і багато попсових. Чого тільки вартувала Територія-А, яка постійно давала країні вугля у вигляді нових груп. Постійно влаштовувались безкоштовні концерти, сейшени, рокотеки.
А зараз реально крім ОЕ і не чути нікого. По радіо тільки якісь заїзженні хіти крутять ОЕ, Скрябін, Дзідзьо. Слава Богу що в ОЕ хоч щось нове вийшло.
На рахунок книжок не згоден. Я точно знаю що в Россії книжковий ринок один з самих динамічних і кількість видань дійсно вражає. Я коли бував у Москві, мені дуже кидалось в очі, скільки людей в транспорті читають книжки. В нас це скорше рідкість, ніж правило.
А на рахунок кінематографу ще більше не згоден. Між перекладом і фільмом величезна прірва. Враховуючи що в нас більшість фільмів качають з торентів, набагато легше знайти російский переклад чи подивитись в оригіналі з титрами, ніж шукати український. А якби це був наш нормальний фільм - його би явно дивились у нас в оригіналі.
Я б не нехтував кінематографом. Насправді - він має дуже суттєвий культурний вплив.
>По радіо тільки якісь заїзженні хіти крутять ОЕ, Скрябін, Дзідзьо
>По радіо
А ви гадаєте, активісти ниньки просто так борються за квоти на радіо й ТБ? Нове українське на радіо не пускають, бо "нєфармат".
Тож, перш ніж звинувачувати українців у "неспроможності", спершу дослідіть ситуацію. Проблема позірної відсутності українського контенту радше криється жорсткій постколоніальній ситуації, коли українське штучно принижують себто, штучно не дають вийти з андерґраунда - попри неабиякий попит.
>Я точно знаю що в Россії книжковий ринок один з самих динамічних і кількість видань дійсно вражає.
Росія - це дитячі каки, в порівнянні з англо-американським книжковим ринком. Ото гігант. А ви рівняєтесь на "старшого брата", наче у вас комплекс меншовартості. :)
>Я коли бував у Москві, мені дуже кидалось в очі, скільки людей в транспорті читають книжки. В нас це скорше рідкість, ніж правило.
Тому що Москва висмоктувала інтелектуальні сили й таланти з усієї імперії, зокрема з України. Та й досі висмоктує, тільки вже ареал зменшився. Тож нічого дивного.
Я коли у Львові буваю, то теж бачу, що люди більше читають, і взагалі культурніші за люд у моєму пролетарському місті. :)
>А на рахунок кінематографу ще більше не згоден. Між перекладом і фільмом величезна прірва. Враховуючи що в нас більшість фільмів качають з торентів, набагато легше знайти російский переклад чи подивитись в оригіналі з титрами, ніж шукати український
Кому легше? Тим, хто не здогадується про існування укрнету й сайту "гуртом"? Певна річ!
>Я б не нехтував кінематографом. Насправді - він має дуже суттєвий культурний вплив.
Я не нехтую, я сам субтитри роблю до інді-фільмів. Але те, що я фільми дивлюся дууууже рідко - то факт. :)
>Росія - це дитячі каки, в порівнянні з англо-американським книжковим ринком. Ото гігант. А ви рівняєтесь на "старшого брата", наче у вас комплекс меншовартості. :)
Ну давайте за США поривнювати. Я там також буваю час від часу. Тільки який сенс, якщо навіть до рівня "дитячої каки" не дотягуємо?
> Тому що Москва висмоктувала інтелектуальні сили й таланти з усієї імперії, зокрема з України. Та й досі висмоктує, тільки вже ареал зменшився. Тож нічого дивного.
Можливо і так. Хоча більшість українців що я там бачив були далеко не академіками, а звичайними работягами. Багато з Західної України.
В принципі, мені було дуже приємно, що ми знайшли спільну мову, хоч не зійшлись в усьому. Щасти вам!
> Злой пан, польский шляхтич веками гнобил свободолюбивого украинца, а еще и царская сволочь всякие указы выпускала.
Разве не так? Что хорошего в существовании в виде колонии или буфера между турко-татарами и москвой?
Ну тогда выбор был невелик - или ты существуешь в симбиозе с более сильным, или тебя выпиливают более сильные. В принципе с тех времен ничего не поменялось и мы стремительно пытаемся войти в симбиоз с новой империей в виде ЕС, жертвуя при этом свой суверенитет.
Но я писал не об этом, а об разнице в идеологическом освещении одних и тех же событий. Если советская историография подчеркивала классовую борьбу украинского крестьянства угнетателями в виде польских и малороссийских помещиков, то современная украинская делает упор на национально освободительную борьбу против РИ и Речи Посполитой, чтобы подвести обоснование под создание независимого государства.
>Ну давайте за США поривнювати. Я там також буваю час від часу. Тільки який сенс, якщо навіть до рівня "дитячої каки" не дотягуємо?
Я керуюсь переконанням, що для успіху треба прагнути перевершити найкращих. Тому я за вестернізацію - переймати в найкращих. Успіх може бути інакшим, ніж очікував, проте він обов'язково буде. Як у Японії - унікальна культура, котра синтезує прогресивний досвід Заходу й при цьому зберігає осібну ідентичність.
А якщо йдеться про те, щоб вивчати досвід схожих країн, то тут Росія не підходить: ментальність схожа, але історична доля вкрай відмітна. Ми постколоніальна країна, а не імперська.
>Можливо і так. Хоча більшість українців що я там бачив були далеко не академіками, а звичайними работягами. Багато з Західної України.
Більшість. Як на мене, адекватні пропорції. :)
А взагалі - імперія є імперія.
В нас бодай свої не їхали.
>В принципі, мені було дуже приємно, що ми знайшли спільну мову, хоч не зійшлись в усьому. Щасти вам!
Навзаєм!
>Если советская историография подчеркивала классовую борьбу украинского крестьянства угнетателями в виде польских и малороссийских помещиков, то современная украинская делает упор на национально освободительную борьбу против РИ и Речи Посполитой, чтобы подвести обоснование под создание независимого государства.
Ну так усе правильно. Парадигма інтернаціональної держави диктатури пролетаріату змінилась парадигмою буржуазного визвольного націоналізму.
Українська нація взагалі зародилась од спротиву: спершу полякам, потім росіянам. Та й сьогодні це так - патріотизм, у сенсі свідмості свого українського громадянства, запалився саме від спротиву російським загарбникам-терористам. Щоправда вже формується й креативна докрина. Творити контент, вигравати на змаганнях - оце все, що ми з вами говорили. Нам її треба поставити на одному рівні зі спротивом (від якого поки нікуди не дінешся - імперія під боком, і змінювати ставлення до нас наче не збирається). І ми ставимо сьогодні.
Як бачите національний спротив незгірш за класовий є рушієм нації.
Нам не треба відкидати ні одне, ні інше. І творити. Я лише проти ґвалтовної диктатури - хоч пролетаріату хоч і сам пролетар, хоч якогось Третього Гетьманату про що вочевидь мріє пан Тягнибок.
